ЯКЩО ВИНИКЛА НЕОБХІДНІСТЬ УЖЕ ЗВІЛЬНЕНОМУ ПРАЦІВНИКОВІ НАРАХУВАТИ ТА ВИПЛАТИТИ ПЕВНІ КОШТИ, ЯК РОБОТОДАВЦЮ ВІДОБРАЗИТИ ЦЮ СУМУ В ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ?

Варто пам'ятати, що роботодавець повинен розрахуватися з працівником за усіма виплатами, які йому належать, в день звільнення. Такий обов'язок визначає ст.116 Кодексу законів про працю.

Якщо в роботодавця все ж виникла необхідність уже звільненому працівникові нарахувати та виплатити певні кошти, він повинен відобразити такі суми в Податковому розрахунку. Для цього спочатку страхувальнику варто визначитися з видом такої виплати. Це є важливим, оскільки в Податковому розрахунку в Додатку 1 відображаються відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, на які нараховується єдиний внесок в розрізі місяців кварталу.

Отож, якщо це: 

– зарплата (дохід) за відпрацьований час – єдиний внесок за такими виплатами нараховують, то її необхідно відобразити в Податковому розрахунку того кварталу, в якому така виплата була фактично нарахована, проте розподілити пропорційно на ту кількість місяців, за які вона нарахована. Варто зазначити, що розподіл сум по місяцях необхідно проводити із застосуванням коду типу нарахувань «1», що використовують у разі донарахування виплат за відпрацьований час звільненому працівнику, порівнюючи при цьому з мінімальною та максимальною базою єдиного соціального внеску.

– виплати, нараховані за невідпрацьований час – такі виплати єдиним податком не оподатковуються, тому до Додатку 1 Податкового розрахунку не потрапляють.

Слід запам'ятати, що не допускається відображення сум заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на які нараховується єдиний соціальний внесок у звітних місяцях звільненим працівникам після дати їх звільнення.

Пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій облатсті