РУСЛАН МАРУСИК, 20.09.1989 - 08.01.2023 (С. КАДУБІВЦІ)
Стрілець 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7185 Марусик Руслан Дмитрович, народився 20 вересня 1989 року в селі Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області.
З вересня 1996 року до червня 2006 року навчався в Кадубовецькій загальноосвітній школі I – III ступенів, де закінчив 11 класів та одержав атестат про повну загальну середню освіту.
2006 – 2010 рр навчався в Чернівецькому політехнічному коледжі за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель та споруд».
З кінця 2011 року по грудень 2013 року працював за кордоном, Іспанія. З початком Революції гідності повернувся в Україну і разом з іншими молодими людьми брав активну участь в зборі і передачі допомоги активістам «Майдану».
З 2014 року по 2020 рік працював у будівельній сфері як самозайнятий працівник, і в Україні, і за її межами.
Восени 2016 року засадив власний сад з плодовими деревами, оскільки любив цю справу. Ще з дитинства Руслан постійно щось саджав, вирощував бо любив природу та все живе. Стільки дерев і кущів насадив, що й не перерахуєш вже нині.
З вересня 2020 року по лютий 2021 року працював на малому підприємстві «Максим+» на посаді оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок.
З лютого 2021 року по червень 2021 року працював на селянському (фермерському) господарстві «Урожай» на посаді тракторист.
З липня 2021 року по січень 2023 року робітник з благоустрою в комунальному підприємстві «Кадубсервіс»
Батько - Марусик Дмитро Іванович, 1966 року народження.
Мати - Марусик Марія Іванівна, 1968 року народження.
Одружений з вересня 2014 року.
Дружина - Марусик Крістіна Вікторівна, 1994 року народження.
Донечка - Марусик Антоніна Русланівна, 2015 року народження, учениця 2 класу Кадубовецької OЗЗСО I - III ступенів
Син - Марусик Матвій Русланович, липень 2022 року народження.
У лавах Збройних сил України службу не проходив.
Руслан з коханою дружиною Крістіною жили як усі: працювали, відпочивали, плекали свій чималий сад, будували плани на майбутнє і власний дім. Виховували донечку Антонінку та були в очікуванні довгожданного синочка. Але все змінила війна…
Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну Руслан не вагався ні хвилини, а хоробро і віддано кинувся боронити рідну Україну, рідне село, свою сім’ю, родину та всіх українців, бо був свідомим громадянином, чуйною, щирою і доброю людиною, патріотом України, любив життя і завжди готовий був прийти на допомогу.
25 лютого 2022 року добровільно пішов в територіальну оборону, щоб стояти на сторожі незалежності України та боронити справедливість і свободу українців.
27 березня 2022 року склав Військову присягу на вірність Українському народові в складі окремої 107 бригади територіальної оборони Сил ТрО Збройних сил України у Чернівецькій області.
Тривалий час в складі ТрО Чернівецької області стояв на варті і захисті рідного Буковинського краю.
З вересня 2022 року перебував на Харківщині, брав участь у вигнанні окупантів з української землі, а після того стояв на самому кордоні з рф, під щоденними обстрілами. Брав участь в затриманні та знешкодженні диверсійно-розвідувальних груп противника, в мінуванні території, в складі розвідувальної групи не одноразово збирав дані про ворога. За свою відданість українському народу та за особистий внесок у захист держави нагороджений грамотою командуванням військової частини A7185.
Руслан не був військовим, але він був справедливою та доброю людиною, сміливим і відданим захисником, надійним побратимом та щирим патріотом Батьківщини, який не лише словом, а й ділом змінював Україну на краще.
Руслан це живий і показовий приклад - «Якщо хочеш змінити державу – почни з себе!» І він робив це… Рус змінював! Він часто піднімав на обговорення гострі соціально значущі теми ОТГ; дбав про благоустрій вулиці та села (ще не будучи працівником КП), а пізніше і цілої Кадубовецької ОТГ вже на посаді в комунальному підприємстві; хотів жити у вільній і процвітаючій Україні, а тому без вагань став на захист Батьківщини.
8 січня 2023 року на Харківщині нещадний, масований обстріл ворога підло обірвав молоде життя… Русланові назавжди 33…
