Маршрут «Тече Дністер із минулого в майбутнє» проходить через села Кадубовецької громади.

 

На Буковині презентували новий туристичний маршрут «Тече Дністер із минулого в майбутнє». Він охоплює найцікавіші, а часом і містичні, місця Кадубовецької громади.

Його розробила голова ГО «Палітра Буковини» Оксана Лелюк на замовлення Кадубовецької громади.

«Я прочитала певну літературу про цей регіон. А наступний етап – розмови з місцевими, відвідування локацій, щоб зрозуміти, що тут є цікавого. Я хотіла підкреслити українськість цього краю. Адже тут, зокрема, було чимало читалень, де звучали твори Тараса Шевченка.

Коли ми тестували цей маршрут, зрозуміли, що не всюди є дороги. Зокрема у селі Василеві є потужний оглядовий майданчик, який відкриває чудовий вид на Тернопільщину та з якого прекрасно проглядається Дністер. Але там немає дороги, тобто неможливо проїхати екскурсійним автобусом. Можна на позашляховику, але і те з трудом. Тому ця локація відпала», — розповідає Оксана Лелюк.

Спершу - в’їзд на територію Кадубовецької громади. Туристів ознайомлюють з історією та виникненням назви села Кадубівців. Розповідають про перші вулиці – Панську та Селянську. Також туристи побачать стародавню церкву села Кадубівців, ознайомляться з історією її будівництва та дізнаються про трагічний випадок, який стався колись із церковним хором.

Наступна зупинка у Кадубівцях – старий дерев’яний млин. Колись це був єдиний млин на декілька сіл. Тут робили борошно не лише пшеничне і кукурудзяне, а й горохове і багато інших видів борошняної продукції. Наразі млин не працює, хоча техніка досі справна і в разі чого можна знову запустити роботу. Колишній тамтешній працівник знайомить з усіма процесами створення борошна, ділиться деякими секретами, пов’язаними зі спорудою.

Далі — переїзд через село Чуньків, де можна побачити стару церкву, до одного з найдавніших сіл України – Василева. Перша писемна згадка про село датується 1230 роком. Тоді це було потужне давньоруське місто Галицької Русі з 15-тисячним населенням. Місто тоді було найбільшим торговельно-ремісничим центром спершу Теребовлянського, а потім Галицько-Волинського князівства.

Тут створили музей історії села Василева у 1974 році. Тоді це було приміщення на 4 великі зали з цінними археологічними знахідками, копіями історичних грамот, документами, знаряддями праці та предметами побуту. Однак 1987 року у цьому приміщенні облаштували філіал заводу «Гравітон», а всі експонати зібрали і викинули на подвір’я Будинку культури. Тоді чимало цінного пропало. Зокрема загубилися енколпіони – унікальні складні нагрудні хрести княжої доби.

Наразі у музеї зберігають експонати часів трипілля і до ХХ століття. У селі проводили чимало археологічних розкопок. Під час однієї з них знайшли залишки білокам’яної церкви. До речі, такий камінь видобували саме у селі Василеві. З будівництвом цієї церкви пов’язана містична легенда, яку розповідає екскурсоводка зі слів місцевих старожилів.

Наступна локація – село Репужинці. Традиційно туристам розповідають про його історію виникнення і знайомлять із місцевими ґаздами. Однією із зупинок є сімейна пасіка, де можна скуштувати натуральний мед з акації та різнотрав’я, а також відпочити на бджолиних вуликах.

І завершується екскурсія селом Хрещатиком. Тут заплановані, між іншим, відвідування Іоанно-Богословського чоловічого монастиря, майстер-клас із вінкоплетіння та фотосесія на фоні Заліщиків.

Майстрині, які плетуть вінки 40 років, демонструють давній весільний звичай. А туристи можуть навіть узяти участь у майстер-класі і спробувати себе у ролі наречених.

І завершується екскурсія селом Хрещатиком. Тут заплановані, між іншим, відвідування Іоанно-Богословського чоловічого монастиря, майстер-клас із вінкоплетіння та фотосесія на фоні Заліщиків.

Майстрині, які плетуть вінки 40 років, демонструють давній весільний звичай. А туристи можуть навіть узяти участь у майстер-класі і спробувати себе у ролі наречених.